Що робити, якщо собака боїться людей, інших собак або гучних звуків

Страх у собаки може проявлятися дуже по-різному. Одна тварина намагається сховатися за господаря, інша завмирає, третя починає гавкати або рватися з повідця. Іноді власники сприймають таку поведінку як неслухняність або агресію, хоча насправді її причиною може бути саме страх.

‍

Собака може боятися незнайомих людей, інших тварин, транспорту, салютів, грому, вибухів, побутових приладів або будь-яких різких звуків. У кожному випадку підхід трохи відрізняється, але основний принцип однаковий: не змушувати тварину стикатися зі страхом занадто різко, а поступово формувати відчуття безпеки.

Чому собака може бути полохливою

Часто причина – недостатня соціалізація в ранньому віці. Якщо цуценя мало контактувало з різними людьми, іншими собаками, міськими звуками або транспортом, у дорослому віці нові ситуації можуть викликати в нього сильну тривогу.

‍

Інша поширена причина – негативний досвід. Якщо собаку колись налякала інша тварина, людина або різкий звук, подібні ситуації надалі можуть автоматично викликати страх.

‍

Також має значення темперамент: деякі собаки від природи більш обережні та чутливі до змін. А іноді страх посилюється після переїзду, зміни господаря, хвороби або іншого стресового періоду.

Як зрозуміти, що собака боїться

Страх не завжди виглядає як втеча або тремтіння.

‍

Собака може:

‍

• притискати вуха;
• підтискати хвіст;
• відвертати голову;
• облизувати ніс;
• позіхати у стресовій ситуації;
• важко дихати;
• завмирати;
• намагатися сховатися;
• відмовлятися від ласощів;
• гавкати або гарчати;
• рватися з повідця;
• намагатися втекти.

‍

Важливо розуміти, що гарчання або гавкіт теж можуть бути реакцією страху. Собака не обов'язково хоче напасти – іноді він просто намагається збільшити дистанцію між собою та тим, чого боїться.

Не змушуйте собаку «перебороти страх»

Одна з найпоширеніших помилок – навмисно наближати собаку до того, чого він боїться, у надії, що так він швидше звикне.

‍

Наприклад, якщо тварина боїться інших собак, не варто підводити її впритул до незнайомого пса зі словами «не бійся». Так само не потрібно просити незнайому людину активно гладити собаку, якщо він намагається відійти.

‍

Надто сильний контакт може не зменшити страх, а навпаки, посилити його.

Що робити, якщо собака боїться людей

Найкраще дати собаці можливість самостійно вирішувати, наскільки близько він готовий підійти до незнайомої людини.

‍

Не просіть гостей одразу нахилятися над твариною, дивитися їй прямо в очі або простягати руки. Для багатьох полохливих собак набагато комфортніше, коли людина спочатку просто ігнорує їх. Можна попросити гостя сісти боком до собаки та не робити різких рухів.

‍

Якщо собака проявляє цікавість і сам наближається, його можна заохотити ласощами. Головне – щоб контакт відбувався з ініціативи самої тварини.

Якщо собака боїться інших собак

У цьому випадку важливо контролювати дистанцію.

‍

Знайдіть таку відстань, на якій ваша собака вже бачить іншу тварину, але ще може спокійно реагувати, брати ласощі та чути ваші команди. Саме з цієї відстані можна починати тренування.

‍

Коли собака бачить іншого пса й залишається спокійним, заохочуйте його. Поступово дистанцію можна скорочувати, але лише тоді, коли попередній етап уже не викликає сильного напруження.

‍

Не всі собаки повинні активно гратися з іншими тваринами. Для деяких цілком нормальним результатом є просто спокійно проходити повз інших собак.

Не дозволяйте чужим собакам різко наближатися

Якщо ваша собака полохливий, неконтрольоване знайомство може зруйнувати прогрес.

‍

Не соромтеся просити інших власників не підпускати їхніх собак. Особливо небажані знайомства «ніс до носа» на натягнутих повідцях, коли жодна з тварин не має можливості відійти.

‍

Краще знайомити собак на нейтральній території, паралельно прогулюючись на певній відстані один від одного.

Що робити, якщо собака боїться гучних звуків

Грім, салюти, вибухи, будівельний шум або гучні автомобілі можуть викликати дуже сильну реакцію.

‍

Якщо є можливість передбачити шум, заздалегідь створіть для собаки безпечне місце – тиху кімнату, куток із лежанкою або місце, де тварина сама зазвичай ховається. Закрийте вікна та штори, можна ввімкнути телевізор, музику або інший постійний фоновий звук.

‍

Не витягуйте собаку зі схованки, якщо він обрав її самостійно.

‍

Під час прогулянок у періоди гучних звуків особливо важливо використовувати надійний повідець і добре підібрану амуніцію, оскільки наляканий собака може несподівано спробувати втекти.

Чи можна заспокоювати собаку

Однозначно ТАК!

‍

Поширена думка, що собаку не можна гладити або заспокоювати, коли він боїться, тому що це нібито «закріпить страх». Але страх – це емоційний стан, а не команда, яку собака виконує заради винагороди.

‍

Якщо тварина сама шукає контакту, можна спокійно перебувати поруч, говорити звичним голосом або гладити її, якщо це справді допомагає їй розслабитися.

‍

Інша справа – поведінка самого господаря. Не варто панікувати, метушитися або поводитися так, ніби відбувається катастрофа. Ваше завдання – залишатися спокійною та передбачуваною опорою.

Використовуйте позитивні асоціації

Один із найефективніших підходів – поступово пов'язувати те, що викликає страх, із чимось приємним.

‍

Наприклад, собака побачив людину на відстані – отримав ласощі. Побачив іншого собаку й залишився спокійним – отримав винагороду. Почув гучний звук, який раніше викликав настороженість, – отримав щось смачне або можливість погратися.

‍

Важливо, щоб стимул був достатньо слабким. Якщо собака вже панікує, гавкає, не бере їжу й намагається втекти, навчання в цей момент практично не відбувається.

Не карайте за страх

Крик, ривки повідця, покарання або спроби «показати, хто головний» не допомагають подолати страх. Навпаки, собака може почати асоціювати появу людей, інших собак або гучних звуків ще й із неприємною реакцією господаря. Це лише посилює проблему.

‍

Особливо не варто карати собаку за гарчання. Гарчання – це попереджувальний сигнал, яким тварина повідомляє, що їй некомфортно. Якщо постійно карати за цей сигнал, собака може перестати попереджати й одразу перейти до більш різкої реакції.

Вчіть собаку переключати увагу

Корисно заздалегідь відпрацювати прості команди, які допомагають переключити увагу в складній ситуації – реакцію на ім'я, команду «до мене», контакт очима або спокійний розворот і рух у протилежний бік.

‍

Спочатку такі навички тренують удома або в спокійному місці, а потім поступово переносять у середовище з більшою кількістю подразників.

Коли краще збільшити дистанцію

Якщо собака перестав брати ласощі, не реагує на вас, сильно тягне повідець, завмирає або намагається втекти – швидше за все, ситуація стала для нього надто складною.

‍

У такому випадку найкраще рішення – відійти далі. Збільшення дистанції не є «поразкою». Навпаки, це дозволяє повернути собаку в стан, у якому він знову здатний навчатися.

Прогрес може бути повільним

Страх рідко зникає за кілька тренувань.

‍

Іноді результатом першого етапу буде не те, що собака дозволить незнайомій людині себе погладити, а лише те, що він перестане ховатися при її появі.

‍

Якщо собака раніше гавкав на кожного пса на іншому боці вулиці, а тепер може спокійно пройти повз нього на відстані десяти метрів – це вже прогрес.

‍

Не варто порівнювати свою тварину з іншими. Важливіше порівнювати її поведінку з тим, якою вона була раніше.

Коли потрібна допомога спеціаліста

Якщо страх дуже сильний, поступово посилюється або впливає на повсякденне життя собаки, краще не затягувати зі зверненням по допомогу.

‍

Особливо це важливо, якщо тварина:

‍

• проявляє агресію через страх;
• намагається вкусити людей або інших собак;
• панікує через звуки;
• відмовляється виходити на вулицю;
• постійно намагається втекти;
• не може їсти або відпочивати у присутності подразника;
• травмує себе під час паніки.

‍

У таких ситуаціях варто звернутися до кінолога або спеціаліста з поведінки собак, який працює сучасними гуманними методами. При дуже сильній тривожності може також знадобитися консультація ветеринарного лікаря.

Головне – дати собаці відчуття контролю

Полохливому собаці особливо важливо розуміти, що він може відійти, сховатися або зберегти комфортну дистанцію. Чим частіше тварина переживає складні ситуації без паніки, тим більше в неї з'являється впевненості.

‍

Не потрібно намагатися зробити собаку безстрашним. Набагато важливіше навчити його спокійніше реагувати на те, що раніше здавалося небезпечним.

‍

Терпіння, поступовість, правильна дистанція та позитивний досвід допомагають зробити страх керованим і значно покращити якість життя як собаки, так і його власника.

‍